Сімейні цінності крізь призму Божественної мудрості притч.

          

   Кожна людина народжується в сім’ї. Вона має батьків, які в свою чергу, мають своїх батьків, і так одне покоління змінює інше. Важко уявити собі життя без сім’ї, бо саме завдяки їй формуються міцні та приязні стосунки між людьми. Кожен родинний дім є неповторний, у кожному свій клімат. Це багато різних мрій, ідеалів, ситуацій. Проте, важливим тут є, яка атмосфера панує між членами сім’ї. А це залежить від того, які цінності закладаються в ній. Щоб вони полягали у взаємному даруванні любові, передаванні життя, вихованні дітей їх ми повинні черпати з Божественної мудрості Ісусових притч.

  Досліджуючи біблійні вірші від Мт.18:11-14, усвідомлюємо, що Христос через притчу про «заблукану вівцю»  виховує почуття спільноти, в якій панує любов. В ній Він показує Пастиря, як символ доброти і дбайливості.  Пастух шукає вівцю, бо вона цінна для нього, хоче їй допомогти. В сім’ї теж повинні піклуватись одні про одних, переживати за інших.

  Наші рідні є нашими ближніми, а Ісус на сторінках Святого Письма, вказує, що потрібно виявляти любов до ближнього, співчуття і милосердя. Лише милосердна людина може зрозуміти терпіння і потреби інших, допомогти.

  Проте, що потрібно вміти прощати, свідомо оцінювати своє життя і мати силу волі виправити помилки, Ісус навчає у Євангеліі від Лк.15:11-32. Перша частина притчі стосується молодшого сина і батькового відношення до нього. Батько тут добрий, щедрий, милосердний. Друга – старшого брата, який є прихованим грішником. Важливим тут є відношення між братами, які повинні бути дружні, радіти один за одного, прощати взаємні образи, , не заздрити.  В Євангелії від Матвія 18:11-14 говориться: «Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам Ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець не простить вам прогріхів ваших.»

  Апостол Павло, згадуючи стосунки батьків і дітей, наголошує,що діти мають слухатись своїх батьків та шанувати їх, «бо це справедливо». А до батьків звертається: « … не дратуйте дітей ваших, виховуйте їх у послусі Господньому.» Серед заповідей, які Бог дав Мойсею, була: « Шануй батька твого і матір твою , як заповідав Господь Бог твій, щоб довго тобі жити і бути щасливим на землі.»( Втор.5:16). Цим покладено обов’язок на батьків-виховувати дітей, а вони мають шанувати батьків, і це забезпечить добро усім.

Бути вірним своєму слову, слухатись батьків навчає Ісус у віршах від Мт.21:28-32. Тут правильно зробив другий син. Він хоч і відмовився спочатку,але потім покаявся і вчинив правильно.   В посланні до Колосян говориться: «Діти будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господеві приємне!»

  Відчуження, відсутність порозуміння у сім’ї спричиняють біль; натомість любов, жертовність, терпеливість, поступливість, взаємоповага та взаєморозуміння будують міцну сім’ю в якій кожен знаходить затишок.